Симптоми харчової алергії у домашніх тварин

Домашні вихованці, що приносять нам щодня позитивні емоції, поступово стають членами сім’ї. Ми схильні приписувати своїм улюбленцям людські риси, які ще більше зближують. Але, на жаль, нас об’єднує не тільки «спорідненість душ», але і хвороби, які притаманні як людям, так і домашнім тваринам. Наприклад, харчова алергія.

Це хвороба, яка характеризується підвищеною чутливістю імунної і інших систем до деяких складових живлення. Раніше її діагностували 1% тварин, але в нове століття ми вступили з підвищенням рівня захворюваності, що на даний момент складає 12% усіх недуг домашніх вихованців.

Які причини хвороби?

Вони ще не досконально вивчені, але до них сміливо можна віднести і погіршення екології, і незадовільна якість продуктів, що застосовуються для годування. У комплексі, вони призводять до збільшення кількості захворювань на цю недугу.

Найбільш схильні до харчової алергії тварини у віці більше 2 років, хоча зустрічаються випадки захворювань і 2 місяці. Найчастіше хвороба вражає собак і кішок, коней.

Симптоматика захворювання вельми схожа з дерматологічними проблемами, які притаманні тваринам, що ускладнює діагностику. Сам господар не в змозі відрізнити харчову алергію від атопічного дерматиту або саркоптоз, так і не має.

Якщо у вихованця виникло занепокоєння і свербіння в області морди, вух і шиї, висипання та почервоніння, не варто висувати припущення щодо наявності лишаю і консультуватися у знайомих, чим намазати проблемні місця. Треба йти до спеціаліста. Адже алергія, пов’язана з харчуванням, може призвести до важких розладів в організмі тварини. А рання діагностика з коригуванням раціону дозволяє уникнути небажаних наслідків для здоров’я.

Симптоматика хвороби

Симптоми, що дозволяють визначити наявність даного захворювання у домашніх тварин, мінливі. Найчастіше, присутнє відчуття свербежу в найрізноманітніших місцях ‒ від морди до ануса. Тварина активно свербить, виникають расчеси і рани.

Можливий нежить, зміна волосяного покриву. Шерсть випадає, з’являється рясна лупа. Або спостерігається надлишок виділень з вух, очей, носа. Можуть з’явитися сверблячі пухирі, а в окремих випадках – набряк гортані, перекриває дихання.

Всі ці ознаки властиві й для інших захворювань, тому зволікати з встановленням діагнозу не рекомендується. Вихованцеві повинна бути надана перша допомога, з’ясовано причини та призначено ефективне лікування.

Чому виникає захворювання?

Це питання ще потребує досконального вивчення. Передбачається, що порушення роботи печінки викликає низькоякісний або надмірна білок в раціоні.

У відповідь, амінокислотами утворюються сполуки, які можуть накопичуватися в тканинах. Імунна система визначає їх як чужинців, які підлягають знищенню, активуючи гістамін. Він сприяє розширенню судин і розвитку набряків. Імунітет активізується, прискорюючи синтез антитіл. Частина чужорідних сполук, які не встигли перетравитися макрофагами, потрапляє в нирки. А нирки не справляються з навантаженням, що призводить до їх запалення і деградації.

Іноді під впливом гістаміну відбуваються зміни в роботі серця, судин з легкими, шиї, що призводить до набряку гортані, припинення дихання, паралічу серцевого м’яза. Ветеринари припускають, що на виникнення алергії впливають:

• не якісність корму;
• спадковість;
• розлади імунітету;
• надлишок у харчуванні бобів і злаків;
• неправильність раціону;
• надлишок білка в продуктах харчування;
• змішаний раціон (корм і натуральні продукти).

Ще однією причиною алергії можуть стати хвороботворні білки пріони, що зафіксовано в ряді випадків, але не вивчено повноцінно.

Алергенні продукти

Найпоширенішими продуктами-алергенами, на які реагує організм тварини, визнані:

• риба для собак;
• м’ясо для кішок і собак;
• бобові і злакові культури;
• спеції.

Що цікаво, алергія на овочі, які додаються в раціон домашніх вихованців, практично відсутня. А ми дивуємося, коли ротвейлер, як кролик, з апетитом уминає свіжу капусту. Аналогічно з фруктами, які теж потрібні тваринам для різноманітності раціону і вітамінного підкріплення організму.

Як боротися з хворобою?

Якщо раптом у домашнього улюбленця діагностована харчова алергія, то треба взяти до уваги такі головні правила її лікування, які допоможуть ефективно допомогти тварині:

1. Лікування вихованця слід довірити тільки лікаря-ветеринара.
2. Виявлення та лікування – тривалий процес, який вимагає максимуму терпіння і зусиль від кожного, до чого треба бути готовим морально і матеріально.

Методика кардинального лікування захворювання ще відсутня, виходячи з його «молодості». В основному вона зводиться до таких маніпуляцій:

• уточнення причини;
• усунення алергену з раціону;
• блокування впливу гістаміну.

Як уточнюється причина? Щоб звести до мінімуму коло алергенних речовин у кормах та інше харчуванні, тварину годують спеціальними наборами, в яких містяться алергени. Вони викликають реакцію у легкій ступеня, дозволяючи визначити шкідлива речовина і виключити його з раціону. Поступово їх кількість зменшується, дозволяючи скласти індивідуальний перелік для кожної тварини.

Потім складається новий раціон, якого треба суворо дотримуватися. У 50% випадків цього достатньо, щоб привести імунітет в норму. Варто зауважити, що це тривалий процес. Імунна система тварини відновлюється протягом 6-8 років.

Ще однією причиною корекції раціону є підтримка роботи печінки. Антигістамінні впливу ведуться довго, іноді все життя вихованця, за допомогою медикаментозних засобів.

Ефективно використання «Діазоліну», «Супрастину» та інших подібних препаратів. Таке лікування вимагає терпіння, любові і максимальної щоденної турботи.

Всі ми, на жаль, схильні до хвороб, включаючи домашніх улюбленців. І методика лікування харчової алергії у тварин подібна тієї, що застосовується для людей. Але адже вони для нас – найкращі друзі-діти, які дано нам, щоб мати можливість проявити свої найкращі людські якості.