Чи варто віддавати дитину в ясла?
Дебати на тему «з якого віку віддавати дитину в дитячі дошкільні установи», ведуться давно. Але, як правило, рішення приймається батьками виходячи з родинних обставин та здоров’я малюка. Якщо матеріальне становище сім’ї дозволяє мамі займатися вихованням дитини вдома, то питання про його ранньої соціалізації часто і не піднімається.
Коли ж матусі необхідно виходити на роботу, то ясла розглядаються як місце, де дитина зможе як можна легше звикнути до соціуму. А оскільки дізнатися думку малюка і його почуття в такому малому віці важко, то приймаючи рішення, краще орієнтуватися на поради психологів і власну інтуїцію укупі зі здоровим глуздом.
Про дошкільних установах
У побуті дитячий заклад називається дитячим садом. У ньому існують групи, молодші з яких і називаються яслами, або ясельними групами. В основному, державні дитячі садки приймають дітей віком від трьох років, що логічно з точки зору самоорганізації малюка. А ось комерційні сади можуть надавати послуги по догляду дітей з більш раннього віку, із року.
Зазвичай в ясельні групи набирають діток півтора-двох років. До цього віку вони вже вміють проситися на горщик, самостійно їсти і пристойно розмовляти. Мами-одиначки, малозабезпечені сім’ї, часто змушені вдаватися до послуг ясел, адже оплачувану відпустку, встановлений державою, недовгий.
Виходячи з вищезазначеного, можна зробити висновок, що нижній віковий планкою для визначення малюка в ясла є рік, а верхній – близько трьох років, так як у три роки він офіційно стає дошкільням, які відвідують дитячий сад. Щоб малюк вчасно пішов у дошкільний заклад, треба стати в чергу, надавши наступні документи:
- свідоцтво про народження дитини;
- паспорт матері або батька;
- для запису в спеціалізований дитячий сад – медкарту.
Ці ж документи з ксерокопіями знадобляться при безпосередньому оформленні вибраний дитячий садок і деякі інші, зібрати які не проблематично.
Достоїнства і недоліки раннього відвідування
Звичайно, є плюси, і заперечувати їх не можуть навіть прихильники домашнього дошкільного виховання, при об’єктивному підході до питання.
- Можливість мамі працювати. Навіть якщо сім’я матеріально благополучна, бувають такі професії у мам, у яких важливо постійна присутність в робочих процесах. Наприклад, творчі професії або робота, яку довго шукали і не мають наміру втрачати. Адаптаційний період для маленької дитини протікає з хворобами, тому мама повинна бути готова до частих отсутствиям на роботі за лікарняними листками. І до реакції на них у колег і керівництва.
- Можливість мамі змінити обстановку. При всепоглинаючої любові до власного чаду матуся відчуває неймовірну втому. Звичайно, найкращим варіантом у цьому випадку є можливість відволікатися на деякий час протягом дня. Це може бути відвідування спортивного клубу або заняття за інтересами. Але такий варіант відпочинку доступний не всім.
- Привчання дитини до режиму дня. В яслах він організований відповідно віковим нормам і перевірений десятиліттями. Малюк своєчасно буде нагодований, покладений спати, виведений на прогулянку. Будинку дотримуватися режиму дня вдається небагатьом, так як мама відволікається на домашні справи.
- Наявність очевидного прогресу в розвитку. З дітками в яслах займаються фахівці, які використовують для навчання в ігровій формі методики, прикладні допомоги. У домашній обстановці не у всіх мам виходить самостійно розвивати дитину, адже педагогічні здібності властиві не кожному.
- Здійснення постійного контролю. Дітки граються під наглядом дорослих, виробляючи адекватну реакцію на наявність однолітків і відсутність батьків. У ранньому віці їм властива непосидючість та сильна прив’язаність до мами, і основною функцією працівників ясел є виявлення потреб малюків та їх задоволення, попередження небезпек і надання всебічної допомоги, створення сприятливого емоційного клімату.
- Зміцнення імунітету. Діти з хорошим імунітетом яслах адаптуються швидко, а от малята зі слабкою імунною системою в перші місяці відвідування часто хворіють. Звичайно, в результаті вони «загартовують імунітет» краще, ніж домашні дітки, але залишається спірним питання про необхідність сильної навантаження на імунну систему в такому ранньому віці.
Тепер розглянемо мінуси ясел, які теж очевидні для кожної розсудливої батьків.
- Малюк важко переносить розлуку з матусею. На думку психологів, до трирічного віку дитина сприймає себе як єдине ціле з нею, і спроби відірвати його на деякий час викликають у дитини стрес, який може виражатися активно у вигляді плачу, примх з агресією, або пасивно у вигляді частих захворювань. Стресовий стан може супроводжуватися втратою апетиту, поганим настроєм, зниженням інтересу до розваг. Для дитини з проблемної сім’ї адаптація відбувається легше, а от для домашніх, оточені турботою і любов’ю малюків, вона майже завжди супроводжується сепараційної тривогою. При наявності вибору, батькам варто виважено підходити до «ясельному» питання, враховуючи інтереси дитини. Багато діток у підсумку звикають з відвідуванням садка, підкоряючись старшим, але не зменшує чи це ступінь довіри до батьків?
- Дитина часто хворіє. Це або наслідок стресу, підтверджене психосоматичної теорією виникнення хвороб, або слабкість імунітету. Навантаження на незміцнілу імунну систему провокує виникнення багатьох респіраторних захворювань. Отоларингологи радять почекати з відвідуванням дитячого садка, адже придбані там аденоїди з отитами, ларингіти з бронхітами, стають постійними супутниками дитини.
- Ніхто не зможе замінити маму. Навіть самий уважний і талановитий вихователь програє в порівнянні з турботливою люблячою матусею. При наявності в групі великої кількості діток, індивідуальний підхід до кожного сумнівний.
- Знаходження в неприродному середовищі. Дитина, відірваний від родини, змушений перебувати в чужій йому обстановці, серед чужих людей. Потрапляючи в ясла через стрес, він сприймає навколишній світ як ворожий і далекий.
- Зменшення часу спілкування з дитиною. Віддавши дитину в ранньому віці в ясла, батьки безповоротно втрачають можливість щохвилини спостерігати за радісними митями його розвитку.
- Психологи стверджують, що до трирічного віку дітям чужа соціалізація. Вони грають самостійно, просто перебуваючи разом у групі.
- Малюка можуть ображати. На жаль, це можливо як з боку дітей, так і з боку вихователів. А він не зможе поскаржитися, просто висловлюючи свої почуття страхом перед яслами.
- Діти вбирають у себе, як губка. Він наслідують нам, повторюючи слова і копіюючи жести. Ви ж не хочете, щоб він був схожий на чужих дорослих, або повторював непристойні слова за іншими дітьми? А саме до трьох років відбувається формування особистості дитини.
Рішення завжди приймають батьки, зваживши всі «за» і «проти». Саме на них лежить відповідальність за комфортне й здорове виховання малюка. Будь-яка думка має право на існування, в залежності від індивідуального підходу до питання. Головне – керуватися інтересами дитини, а не батьків.
Відсутність фінансових проблем, наявність здоров’я, часу і бажання для домашнього виховання дитини завжди залишається пріоритетним. Як говорить народна мудрість «що посієте, те й пожнете».
loading…
loading…