Де знімався фільм морозко 1964?
4057 Де знімався фільм морозко 1964?

Де знімався фільм морозко 1964?



55 років тому на території Мончегорского району режисер Олександр Роу знімав киносказку «Морозко» (1964 р)

«Зйомки „Морозко“ тривали майже рік, — розповідає Володимир Окунєв. — Перший знімальний день припав на 13 березня. Йде зимову натуру знімали на Кольському півострові, під Мурманськом, за полярним колом. Там такі гарні ліси! Ми навіть бачили північне сяйво! Річну натуру знімали під Звенигород».

Казкову зиму знімали на Кольському півострові, під Оленегорском. Кіношників залучили красиві лісисті місця, сонячна погода і велика кількість снігу. Знімальна група привезла з собою цілий зоопарк: ведмедицю Маню, кішок, собак, птахів. Спеціально для казкової трійки з Калінінського іподрому були виписані прекрасні коні. Актори поверталися після зйомок у міську готель, там же, «на подвір’ї», мешкало кіношне звірина, а ведмедиця квартирувала в прибудові біля міської лазні. З тваринами працювали дресирувальники. Ведмежата дійсно вміли збирати гриби, нехай і бутафорські. Актори, що знімалися в А. Роу, як правило, весело, з повною віддачею, з темпераментом «грали» у казку.

У фільмі багато казкових чудес, зроблених з великою майстерністю. На очах у глядачів з’являється і зникає дідок-Боровичок, дерева миттєво покриваються інеєм, кийки, занедбані героєм багато часу тому, падають на голови розбійників. А сани-самокати чого варті! Цей трюк робився методом зворотної зйомки. Сани прив’язували на довгому металевому тросі до потужного вантажівки. При цьому плівка в камеру крутилася в зворотному напрямку. Вперше цей спосіб зйомки Олександр Роу застосував ще у 1937 році в кінофільмі «По щучому велінню». В епізоді, коли Настуня доторкається до посоха Морозко, режисер застосував зйомку методом накладення, з подвійною експозицією. Замість заледеневшей героїні знімали її відображення в прозорому дзеркалі, за яким стояли Морозко (Олександр Хвиля) і Іван (Едуард Ізотов). Для Баби-яги в заполярному лісі збудували дерев’яну хатинку, яка приводилася в рух з допомогою спеціальних важелів. Другу — танцюючу — зробили з поролону. З того ж матеріалу виготовили і костюми трухлявих пеньків, що напали на Іванушку. Оленегорские статисти в костюмах з декорованого поролону важили чимало, і Едуарду Ізотова довелося потрудитися, перш ніж він зумів, як вимагалося, викинути їх з хатинки на курячих ніжках.

Допомогли сіверяни і самої Бабі-Язі. Костянтин Браславський, який був тоді директором міського спорткомплексу Оленегорска, виконував за Георгія Францевича деякі трюки. Сам Мілляр готувався до ролі, займаючись гімнастикою з жердиною, щоб вміло користуватися мітлою. Крім Баби-Яги, він зіграв невелику роль розбійника-дяка, а також озвучив півня, якого на початку фільму Настуся просить не кукурікати, поки вона не довяжет панчоху.

Роу знімав тільки натуральні пейзажі, не визнавав декорації. Всі берізки, ялинки взяті з різних місць Росії. Після виходу фільму на екрани це було помічено кінокритиками і глядачами. Картина вийшла красивою.

Акторам по закінченні зйомок у лісі запам’яталася незвичайна сцена — на галявині з’явився горностай, потім привів свою подругу. І так стояли вони, немов проводжали артистів.

Щоб фільм став справжньою казкою для дітей, чимало зусиль довелося докласти і режисера, і акторів. У 1965 році «Морозко» отримав на фестивалі у Венеції головний приз — «Золотий лев» у розділі дитячих та юнацьких фільмів. Олександр Роу дуже пишався почесним призом, як і іншими нагородами, здобутими фільмом.

Читайте ще:  Клип энрике иглесиас с Анной курниковой — enrique iglesias and anna kournikova

«Морозко». Як знімали музичний сімейний фільм-казку

У кожній кінострічки своя особлива історія і родзинки. Ставили казку двічі, у 1924 і через 40 років. Перша постановка виконувалася на апаратурі, отриманої від зарубіжних виробників. Для акторів того далекого часу наявність прожекторів на знімальному майданчику — новинка.

Були використані істинно російські прийоми і цікаві декорації, тому картина глядачами була добре восприята. Але справжній успіх прийшов у другій постановці при режисера Олександра Роу.

Не секрет, успіх фільму більшою частиною приносять актори, не обов’язково відомі, такі, які переймуться сюжетом, повірять у своїх героїв. І тоді глядач реагує аналогічно.

Взяти Інну Чурикову. На момент зйомок вона ще не була досить відомою, але як вправно представила образ Марфуши. Завдяки героїні Чурікової з’явилася крилата фраза «А Марфушка-то кваша квашней». Так донині і використовується при нагоді. Після здачі фільму в прокат Інну удостоєно срібної медалі Масарика, яку вручив посол Чехії.

Але справжньою знахідкою для режисера став через роки всім відомий Георгій Мілляр. Він виконав роль Баби-Яги, і багато разів ще грав цей образ в інших казках. Роу перебрав у думці багато актрис, але ніхто не підходив. Фаїна Раневська проходила проби, але ні — все було не те. Але Мілляр сам зголосився грати. Для наслідування зробив збірний образ з кількох стареньких, з якими перетинався прямо або побічно. Хоча в казці його героїня цілком доброзичливе істота, тільки розсіяна і забудькувата. Склероз!

При зйомках трапився курйоз. Коли фільм був майже відзнято плівки в коробках зберігали в підвалі будинку, де жила творча група. Але трапилася поломка труби і потекла вода. Мілляр був на місці один. Мороз, холодно лютнева, а він майже зовсім роздягнений кинувся рятувати матеріал. Поки інші прибутку, небезпека минула. Актора лікували горілкою: розтирали, поїли, адже міг серйозно захворіти. Обійшлося.

На роль Настусі потрібна тендітна актриса. З наявних ніхто не підходив ні постаттю, ні голосом. Зіграла її студентка хореографічного училища Наталія Сєдих, якій було всього 15 років. Роу знайшов випадково це чудове крихке створення з ніжним, тихим голоском. А дівчина до останнього моменту не вірила, що буде грати в кіно. Її суперницею по пробах була вже на той момент знаменита Надія Румянцева. Але обрали Наталію. Впиралося керівництво училища, але потім пішли на поступки, відпустили.

Для дівчини все було дивно — і сама акторська робота, і пейзажі Кольського півострова. А ще вона закохалася у свого партнера, який грав Івана. Перша дитяча любов 33-річного сімейного Едуарда Ізотова. І поцілунок по казці був перший для неї в реальному житті.

На зйомки фільму Наташу супроводжувала мама, завдяки якій була і нагодована вчасно, і доглянута після роботи на морозі. Для дівчинки такого юного віку такий великий фронт турбот був все-таки складний. Але вона впоралася на відмінно. Але довелося чимало попотіти: будь-які важкі кадри виконувалися без каскадерів. Це катання на самохідних санях з допомогою вантажівки, стрибки у ставок з брудною водою під порятунок Марфушеньки.

З ставком взагалі окрема історія, Наташі так не хотілося це виконувати, але коли Роу не витримав і вилаяв, прожогом стрибнула у воду.

Читайте ще:  Самый смешной анекдот про мужа и жену, и много других забавностей

Роу знімав тільки натуральні пейзажі, не брав декорації. Всі берізки, ялинки взяті з різних місць Росії. Після виходу фільму на екрани це було помічено кінокритиками і глядачами. Картина вийшла красивою. У Венеції на фестивалі був вручений приз «Золотого лева Святого Марка».

Акторам по закінченні зйомок у лісі запам’яталася незвичайна сцена — на полянек з’явився горностай, потім привів свою подругу. І так стояли вони, немов проводжали. Зворушливо.

Як знімали «Морозко». Любов, ридання і російська імміграція (11 фото)

Все почалося, як завжди, з розподілу ролей. Було спочатку зрозуміло, що Бабу Ягу зіграє Мілляр. Швидко знайшли і Івана — 33-річного красеня-богатиря Едуарда Ізотова, а от повітряну Настусю, втілення доброти і невинності, вибирали з сотень претенденток.

Потрібна була тендітна дівчинка з щирим обличчям. Шукали зовсім юну, у всіх навчальних закладах. Одного разу Роу потрапив на виставу на льоду одного з ленінградських хореографічних училищ. «Вмираючого лебедя» танцювала Наталія Сєдих.

Тонка і ніжна, з м’якими рисами і величезними наївними очима, вона відразу сподобалася режисерові і той запросив дівчину на проби.

Після всіх переглядів в якості кандидаток в «Настусі» залишилися тільки Наташа і Надія Румянцева. У останній вже був досвід роботи в кіно, тому Наталя подумки поступилася роль актрисі і навіть не чекала дзвінка з кінокомпанії. Однак вона помилилася — затвердили саме її.

Настуся

На зйомки спочатку на Кольському півострові, потім у Звенигороді, її відпустили тільки після особистого поручительства педагога. Та пообіцяла, що Наташа здасть всі предмети на п’ятірки. Зніматися в казці з нею поїхала мама і не даремно.

У двадцятиградусний мороз дівчині довелося блукати по лісі в сарафані, провалюючись в кучугури часом по пояс, очищати з вій клей ПВА, який використовували в якості гриму, щоб створити «замерзлі вії», і навіть стрибати в ставок, рятуючи Марфушеньку. Ризикувала дівчина і коли каталася на самохідних санях. Важка конструкція насправді була прив’язана до потужного вантажівки, який і тягнув казковий транспорт.

Мама охала, тримала напоготові гарячий термос і кутала дочка між дублями.

А та тільки після зйомок зізналася: «Іван» став її першим коханням.

Дівоче серденько так і завмирало, коли з красенем траплялося обніматися і цілуватися на камеру. Так що закохані очі Настусі — оригінал.
А ось Едуард ставився до 15-річної партнерці, як до дитини. До того моменту у актора вже була дружина і діти, і дивитися на підлітка, як на жінку він просто не міг.

Сльози Марфушеньки

Інни Чурикової довелося поридати. Спочатку на роль Марфушеньки затвердили Тамару Носову. Студентку Чурикову в коридорі Мосфільму випадково зустріла асистентка режисера і потягла показувати знахідку Роу.

Той вельми «прикрасив» дійсність: намалював Марфушеньке руді конопушки, зачесал щільні золотисте волосся Чурікової так, що вони здавалися просто соломою…

Побачивши себе в гримі, молода актриса ридала, всерйоз вважаючи, що тепер вся країна буде думати, що вона страшна, і її заміж ніхто не візьме.

Вдруге Чурікова розплакалася на озвучці.

Побачивши себе, знівечену гримерами, що сидить на фанерці під ялинкою в двадцятиградусний мороз, вона просто не змогла стримати сліз жалю.

Згадала, що майже півтори години, ретельно і професійно оператор вибудовував світло, вимагаючи, щоб актриса весь цей час перебувала в кадрі. До того ж, у кошику не виявилося яблук — їх забули в готелі. Замість них Чурікова соковито, з апетитом, гризе цибулю!

Читайте ще:  Лучшая подборка анекдотов и юмора в картинках на злобу дня

Однак гра коштувала свічок: за Марфушеньку молода актриса отримала першу в житті престижну кінонагороду.

Баба Яга

Легендарний Мілляр грав Бабу Ягу у восьмий раз. Але кожен раз для своєї героїні він придумував новий образ. До середини 60-х, коли знімався «Морозко», Георгій Франциевич пристрастився до алкоголю і вже не міг собі в ньому відмовляти.

Щоб Баба Яга була у формі, Роу заборонив продавцям місцевого магазину в містечку під Мурманськом, де знімали кіно, продавати артистові спиртне і особисто перевіряв, щоб пляшок не було! Але жалісливі тітоньки, шанувальниці Мілляра, придумали ховати чекушечку для улюбленого артиста у відра з молоком.

Бо Баба Яга в кадрі — напідпитку.

Роль Баби Яги не тільки сама страшна і смішна, але і найнебезпечніша: більшість трюків виконує саме вона. Заміняв Мілляра в цих зйомках професійний каскадер, якому довелося і в ступі політати, і взяти участь у бійках.

Але і Георгій Франциевич відзначився. Справа в тому, що вся відзнята плівка лежала в пакетах, в підвалі будинку, де жила знімальна група. Коли майже весь фільм був відзнятий, оператори та режисери з головними героями з ранку поїхали в ліс — подснять ще кадрів з натури. У цей час у підвалі будинку прорвало трубу.

Про те, що сталося, знімальна група дізналася не відразу. Поки до місця зйомок добігла місцева мешканка, вже затопило підвал.

Всі негайно повернулися до будинку і побачили таку картину: Мілляр у двадцятиградусний мороз в одних семейниках, по пояс мокрий бігає з підвалу у двір і складає на сніг врятоване плівку.

Коли стався потоп, його розбудили місцеві і він, у чому був, кинувся рятувати фільм. Актора тут же розтерли горілкою і дозволили прийняти цілий стакан всередину. Обійшлося без хвороб.

Слава

Ледве вийшовши в прокат, «Морозко» набрав неймовірний рейтинг, а Олександр Хвиля, зіграв Діда Мороза, став головним Дідом Морозом країни і вів відтепер всі ялинки в Кремлі. У рік прем’єри казку номінували на одну з головних премій фестивалю дитячих та юнацьких фільмів у Венеції.

На перегляд було не потрапити: з’їхалася вся російська імміграція. Вигнані репресіями і новим режимом російські ридали над звісточкою з рідної країни, стоячи аплодували Роу і дякували за російську зиму, снігові світанки і справжні білі берізки.

Після того, як «Морозко» з аншлагом прокотився по всім союзним республікам, його переглянули Голлівудські метри і дали добро.

Голлівуд закупив кіно для прокату в США. Сам Спілберг захоплювався роботами Олександра Роу, називаючи їх предтечею сучасних кінофільмів з безліччю спецефектів.

В деяких країнах «Морозко» досі вважає одним з головних і обов’язкових супутників Нового року. Наприклад, в Чехії, Польщі та Словаччині його показують в ніч з 31 грудня на кшталт нашого «З легким паром…».

Однак була у «Морозко» та нова хвиля популярності.

У 90-х, в одному з американських телешоу «Морозко» показали, як кіно про сюрреалістічну російську глибинку. Не вдаючись у подробиці російського фольклору, американські журналісти говорили про кінокартині, як про божевільною психоделічної фантазії і визнали кіно одним і сотні найгірших кінострічок усіх часів.

Однак метри всього світу продовжують вважати барвистий кінофільм зразком новорічної казки з блискуче поставленими спецефектами, дивовижною операторської та акторською роботою.

Джерела:

http://krai.monlib.ru/55-let-nazad-na-territorii-monchegorskogo-rajona-rezhissyor-aleksandr-rou-snimal-kinoskazku-morozko-1964-g/
http://zen.yandex.ru/media/id/5a92bbfea815f1f4c9993fbb/5b07275dfd96b16c1ebe7938
http://fishki.net/3193266-kak-snimali-morozko-ljubovy-rydanija-i-russkaja-immigracija.html

Автор:
Дата:
Из той же категории: (Статті)

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

18 − 8 =

Сейчас читают:
Top